В Дніпрудному ми працювали на роботі. І бачили всю цю історію, всі обстріли у перший же день. А зараз роботи немає, квартири немає, нічого немає. У житті не може таке бути взагалі, якщо чесно. Навіть в армії було легше, ніж зараз жити.

Ми виїхали з Дніпрорудного 31 серпня, а діти поїхали раніше. Забрали з собою й собаку, й кішку. Їм було важко їхати, бо вони в клітці сиділи. Але ж доїхали. 

Я хочу, щоб війна закінчилася прямо зараз. Бо дуже хочу додому.