Для нас війна почалася у травні 2014 року. Ми жили в Покровську, але у квітні – травні син лікувався в Обласній центральній клінічній лікарні Донецька. Нам на власні очі довелося бачити військову техніку, неодноразово чути вибухи та їх наслідки.

Ми відчули що значить страх війни, знаємо, що таке тривожна сумка… Місяцями жили без води й іноді без світла…

Син був у таборі «Перлина Донеччини» від Фонду Ріната Ахметова. Йому там дуже сподобалося. Він любить кататися на велосипеді, захоплюється комп’ютером та різьбленням по дереву. Іноді, коли чує різкі звуки, у нього з’являється тривожність та головний біль.