Як і для багатьох, війна для Тетяни почалася з ранкових вибухів. Усвідомити її реальність було складно, але оскільки жінка жила в безпосередній близькості до військового об’єкта, родина вирішила – треба виїжджати. Як з’ясувалося згодом – вчасно. Вже за кілька днів поряд з будинком впала російська бомба.

Ще на початку війни, перебуваючи в Тернопільській області, Тетяна почала плести маскувальні сітки. Продовжила цю роботу і по поверненні в Житомир, адже переконана – кожен повинен щось робити заради майбутньої перемоги.