Під час інтенсивних бойових дій 14-15 років пенсіонерка Любов Сивовол перебувала у рідному Щасті. Всі обстріли жінка перечікувала у квартирі, тому що в її будинку немає бомбосховища та обладнаного підвалу. Перед війною син Любові Олексіївни допоміг вставити пластикові вікна в квартирі матері. Але після одного з обстрілів, все скло на балконі було вибите. Пенсіонерка розповідає, що майже вся молодь із міста повиїжджала. Залишилися в основному люди похилого віку, які виживають на свої маленькі пенсії.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: