Я жила раніше в Донецькій області. Перший день війни запам’ятався нехорошим: ми тікали від обстрілів, як могли. Шокувало, що залишилися без нічого, і нікому нічого не потрібно. Ми до Курахового доїхали, а далі нас «газелькою» перевезли. У нас був кіт і собака - їх забрали в притулок.

Зараз на Дніпропетровщині винаймаємо дім. Ми зараз з жіночкою з одного села платимо вдвох за квартиру, плюс газ, світло. Звісно, нам дуже важко. Та якось живемо, справляємося. Хтозна, що нас у майбутньому чекає.