Війна прийшла до будинку Лариси Леонідівни двічі. На початку війни жінка втратила чоловіка. Через кілька років у місті знову пролунали вибухи. Проте жінка продовжила ходити на роботу, щоб мати якийсь заробіток. Все це було доти, доки снаряд не влучив у будинок, де Лариса мешкала з маленькою дитиною. Вони змогли виїхати. Героїня дуже сумує за рідним Краматорськом, де знаходиться могила її чоловіка.
.png "«Коли проїхали Василівку, попали під обстріл»")
.png "Імена")
