Родина Владислава майже два тижні прожила під обстрілами у Харкові. На щастя, до їхнього будинку нічого не прилетіло, але залишатися під бомбардуванням вони не могли, насамперед через дитину. Владислав дуже сумує за рідним домом, за друзями, які там залишилися, і мріє скоріше повернутися до Харкова.