Олена з дітьми поїхала з Харкова до Полтави, щоб продовжувати жити, а не трястись від страху

Мені 50 років. Працюю онлайн у школі. Наразі переселилася з Харкова до Полтави. 24 лютого ми прокинулися, щоб піти на роботу, а над нами почали кружляти літаки. Старший син сказав, що почалася війна.

Ми сиділи в підвалі. Було страшно і ми вирішили виїжджати. У нас собака була, ми її взяли з собою і поїхали до Полтави. Зазвичай шлях займає півтори години, але тоді ми їхали чотири години і дуже боялися потрапити під обстріли.

Різні були труднощі. Я сама виховую двох дітей, один із них навчається. Потрібно було знайти репетиторів, щоб він підготувався до ЗНО.

У Полтаві до нас дуже добре ставляться. І місцеві жителі, і волонтери. Ми вдячні. Але морально тяжко. Доводилося й поплакати. Мабуть, я до кінця не усвідомлюю, наскільки погано себе почуваю через такі події. Ніколи я не вірила, що росія нападе до нас. У мене там живуть двоюрідні брати і сестри, з якими я зараз не спілкуюся. Сподіваюсь, влітку війна вже скінчиться.