Довелося виїхати з рідного міста, через бойові дії. Дякувати Богу, ми потрапили до міста Чернівці. Шокувало те, що вже вдруге наші діти переживають такі страхи. Їжі вистачає, аби тільки війни не було.

Пережили багато труднощів, але це все дає нам сили боротися. Ми сиділи у підвалах, а коли виходили, бачили зруйновані будинки, травмованих людей…