Ми лишилися всього, як і решта наших Лисичан та інших. Наш батько пішов захищати Батьківщину. Найбільш важким було, коли чоловік пішов в ЗСУ та коли немає з ним зв'язку по декілька днів. Ми стикнулися з гуманітарною катастрофою в першу половину року, коли не було грошей, роботи, житла, одягу. Дуже дорого платити за житло, найшли роботу через пів року та всю зарплатню віддаємо на оренду житла.