"Усі люди виживали, як могли. Ходили і спали в одному і тому ж одязі та взутті. Шукали воду. Розтягували запас їжі. Страшно було із 1 березня, коли відключили усі комунікації, зв'язок. Відрізали від усього. І треба було виїжджати. А нас оточили і виїжджати було неможливо. Шукала способи виїхати. У мене була одна мета – вижити", – згадує Даша.