У Бахмуті були сильні обстріли. Я з чоловіком постійно сиділа у підвалі. Не було світла, води та газу. Одного дня ми вирішили залишитись вдома та поспати в коридорі. Саме в цю ніч в будинок прилетів снаряд. Ми зрозуміли, що потрібно виїжджати. Тоді були в будинку самі, всі сусіди виїхали. 

Евакуювались на Полтавщину. Тут живемо у будинку, який облаштував мій чоловік. Ми засадили город. Полтавська земля дуже родюча. 

Я чекаю тільки миру. Дуже хочу повернутись додому, щоб відвідати могилу сина. Зараз я доглядаю могилку чужої людини. Підіймаю очі до неба та розмовляю з сином.