Через війну є психологічна травма у дітей, які постійно бояться вибухів. Досі під час повітряної тривоги ми щоразу спускаємось в підвал. Одна з доньок має розлади особистості, для неї взагалі дуже важко морально це все пережити: постійний страх ночі. Боялися засинати - не знали чи прокинемося... Спали одягненими, щоб бігти до підвалу. Вночі боялися ходити в туалет на вулицю, бо світломаскування...

Чули вибухи, від яких здригався не лише будинок, а і все всередині... Була нестача послуг психолога, продуктами допомагали волонтери. Діти пережили стрес від перших вибухів, а мене не було поруч - я була в іншому місті…