«Ми із сестрою почали плакати»

Усе почалося з того, що рано-вранці голосно-голосно щось впало або вибухнуло. Мені було дев'ять років. Я дуже злякалася.

Разом зі своєю сім'єю ми сиділи в кухні, а дідусь вийшов на вулицю. Усі сусіди повиходили. Начебто нічого такого не сталося, але ми із сестрою почали плакати, а наша бабуся вирішила поїхати з нами, нічого нам поки що не сказала.

Увечері вона зайшла в кімнату і запропонувала поїхати в інше місто, у Дніпропетровськ. Ми погодилися. Увечері почали збирати речі. Вранці вже їхали, а дідусь залишився вдома, бо в них багато господарства.

Ми приїхали до бабусиної сестри й залишилися в неї. Наступного ранку дідусь довго не відповідав на телефонні дзвінки. Виявилося, тоді в нашому селищі почався обстріл. Добре, що ми поїхали.