Валентина мешкала у селі Вишневе, що в п’яти кілометрах від Селидового, а працювала в місті в школі. Саме в її школу був перший приліт в Селидовому. Жінка дуже переживала за доньку з онуком, які два тижні ночували в коридорі через постійні обстріли. І 18-го лютого 2024-го року родина залишила Селидове.