«Ми лякаємося, коли чуємо гучні звуки»

У 13 років Євгенія стала свідком бойових дій у Маріуполі. Спогади про обстріл у дівчини збереглися донині. Але саме війна навчила, що життя залежить тільки від самої людини.

У 2014 році захопили центр Маріуполя. Ми не могли нікуди ні виїхати, ні вийти, ховалися в підвалах. Такі не зовсім приємні спогади. Були вибухи, стріляли з вікон, потім розстріл Східного... Ми тоді зрозуміли, що це не на місяць і не на два.

У вересні за містом я побачила військову техніку. У родичів вікна виходять на поле, тоді всі побачили військову техніку, яка стріляла. І потім наслідки розстрілу на Східному. В той момент я була вдома, ніхто з моїх рідних не постраждав.

Мені було тоді 13 років. Нікуди ми з батьками та родичами не поїхали. Але негативний досвід на нашому житті позначився – ми озираємося й лякаємося, коли чуємо гучні звуки. У нас дуже довго стояла сумка, яку ми могли взяти і спуститися в підвал, а також в підвалі ніколи нічого не прибирали протягом довгого часу – ковдри, воду, ліки та медикаменти, сірники, запальнички...

Війна навчила нас, як вести себе в стресових ситуаціях. Якщо якась ситуація, ми відразу стаємо зібранніше. Я зрозуміла, що моє життя залежить від мене, ні від кого більше.