“О сьомій годині ранку зателефонувала невістка і каже – мамо, я веду до вас дітей. Я їй – що трапилося? Вона – війна почалася”, – розповідає Ганна Іванівна з Оріхова. У жінки інвалідність з опорно-руховому апарату і спускатися в підвал, щоразу, їй було дуже важко. У місті, яке знаходиться на лінії фронту, вона пробула півтора місяці, а коли здоров'я почало давати збої, то вона вирішила виїхати до обласного центру. Пенсіонерка каже, що у Запоріжжі їй дуже непросто. Її дуже тягне додому, але в Оріхові проходять бої та повертатися туди небезпечно. А ще вона щодня сподівається, що вся ця війна, це якийсь страшний сон, і коли прокинешся, то в Україні буде мир.