Коржук Вікторія, 7 клас
Кожухівська гімназія Коростенської міської ради
Вчитель, що надихнув на написання есе: Кучерук Наталія Петрівна

Моя Україна майбутнього

Приснився, якось, сон мені,
Про нашу Україну.
Що вже настали мирні дні,
І вже ніхто не гине.
Не плачуть більше матері,
Й сини не помирають.
Ракети не летять сюди,
Й шахеди не збивають.
Всі тихо, мирно зажили,
Городи сіють, садять.
Міста веселі й гомінкі,
І діти в них зростають.
І Україна розцвіла
Вишневим буйним цвітом.
Бо перемогу здобула
І довела усьому світу,
Що Україну не зламать,
І не поставить на коліна.
А хто прийшов до нас з мечем,
То від меча і сам загине!

Мир та перемога обов'язково настануть! Я кожного ранку прокидаюсь з надією почути омріяне слово «Перемога». Я вдячна нашим воїнам, які виборють мій спокій, я вдячна нашим захисникам, що маю змогу жити в своєму рідному селі Кожухівка, ходити до школи, писати і читати в теплій кімнаті, а не в холодному підвалі, гратися зі своїми чотирилапими друзями: котиком Річі і песиком Барсиком…

День Перемоги всі чекають з нетерпінням! Цей день ми будемо святкувати після повернення всіх військових додому, всіх українців, які за межами нашої України. Ми просто обнімемося і будемо довго плакати і балакати про все, але, ми будемо разом - тут, в Україні. І після перемоги можна буде спокійно спати вночі і не дивитися постійно на карту повітряних тривог. Можна буде поїхати з родиною на відпочинок в Одесу чи Херсон, у Львів чи в Закарпаття! Це буде чудова подорож! Звісно, це буде не одразу, адже потрібно буде перевірити безпеку міст, споруд в містах і за їх межами. Але, це обов'язково буде!

Майбутнє нової України в моїх руках, в руках моїх однолітків та молоді! Я хочу розвивати свою країну і зробити свій внесок в її майбутнє - в розбудову міст: сучасних, із зонами відпочинку, зелених і чистих, із свіжим повітрям, комфортних для кожного жителя.

Я бачу Україну в майбутньому, щасливою, сильною, незалежною і, звісно, безпечною для її громадян. Щоб ми пишалися, що народилися в Україні, і більше ніколи не повторилася жахлива війна.

А сьогодні, ми повинні вірити і допомагати нашим військовим, щоб швидше настало наше мирне завтра.

Я всім серцем вірю в світле майбутнє моєї України, в моє щасливе майбутнє! І ця віра допомагає мені жити і перемагати, допомагати всім, хто потребує моєї допомоги, а саме, нашим військовим!

Ми – покоління, яке в майбутньому буде відбудовувати і будувати, цінувати і прославляти Україну! А поки що, наше завдання – це успішне навчання, шана і повага до рідної мови, родини, любов до Батьківщини!

Моє майбутнє – це моя Україна, мирна і щаслива! І я зроблю все, щоб бути гордістю для своїх батьків і патріотом для своєї України!