Дорогий Миколайчику, ми багатодітна родина із Луганської області, місто Гірське, наразі перебуваємо у дніпропетровській обл. м. Павлоград! Мене звати Едік, мені 7років, я дуже хочу додому, бо там мої іграшки і мій планшет, на якому я грав у відеоігри, коли був дома.

Ми попали під обстріл, в мене з'явилося сиве волосся, бо я дуже налякався, ми поїхали із дому лише з трьома рюкзаками, де було обмаль речей! Моя старша сестричка Уляна, 15 років, поступила до медичного коледжу, вона хоче стати гарним лікарем, щоб лікувати наших солдат і людей! Маленька сама сестричка Алінка, 1рочок, тільки недавно почала ходити і зовсім не пам'ятає нашого дому, бо коли ми тікали їй було лише 5міс, вона була в нас з мамою довго у лікарні, бо була дуже маленька, мала вагу 1800!

Мама з татом спасали нас і дякувати людям в Павлограді, ми не залишились на вулиці, бо ми їхали просто в нікуди! Ми хочемо скорішого миру і перемоги! Миколайчик, хай буде мир, хай буде Україна💙💛