Дорогий святий Миколаю,

Дозвольте мені звернутися до вас зі своїм серцем, сповненим надії та сподівань. Мене звати Аліме, мені 29 років, і я хочу поділитися з вами історією нашої родини, яка, як і багато інших, стала жертвою війни.

Ми жили в прекрасному селі Щасливцеве, на березі Азовського моря. Там, серед чарівних краєвидів і морського бризу, ми виховували наших синочків, Даню і Тимурчика. Вони були нашими радощами та джерелом невичерпного щастя. Але настання війни змусило нас залишити свій рідний дім і переїхати до столиці, до Києва.

Цей перехід був для нас надзвичайно складним. Ми втратили не лише рідний куточок, а й можливість бачитися з рідними та близькими. Тепер ми починаємо життя спочатку, з нуля, і мріємо про повернення миру на наші землі, про те, щоб наші діти могли народжуватися і виростати в безпеці та щасті.

Ми мріємо про зустріч з рідними та близькими, про те, щоб знову обняти їх та поділитися радістю та любов'ю. А мої синочки, Даня та Тимурчик, просять музичні та розвиваючі іграшки, які б зробили їхні дні ще більш радісними та цікавими.

Дорогий святий Миколаю, я вірю в вашу мудрість і милосердя. Нехай ваша благословенна рука охопить нашу родину та всіх, хто потерпає від наслідків війни. Хай мир повернеться на нашу землю, а серця будуть наповнені радістю та любов'ю.

З повагою,

Аліме