Мені 39 років. У мене є чоловік і дві доньки. Ми евакуювалися в Охтирку з села Ямного Сумської області. До війни працювали за кордоном. Зараз без роботи. Добре, що живемо в селі – продуктів харчування вистачає. 

Мене шокувало те, що в XXI столітті почалася війна. Я дуже хвилювалася за дітей. Ми пів року жили в підвалі. 

Я вдячна військовим ЗСУ, які нас захищали. Ми за можливості готували й розвозили їм їжу. 

Надіємося, що війна закінчиться найближчим часом. Віримо, що у нас буде світле майбутнє у вільній, квітучій і багатій Україні.