Мені 64 роки. Я жила в Гуляйполі з онуком. Він інвалід. Коли почалася війна, зникли світло, вода, зв’язок. Не вистачало продуктів. П’ятого травня знайомі вивезли нас у Запоріжжя. Ми нічого не взяли з собою. Просто тікали від обстрілів. Морально дуже важко. Буває, що не можу стримати сліз. Молюся, щоб війна якнайшвидше закінчилася.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: