Мені 37 років. Я з Маріуполя. 22 лютого минулого року я привезла маму в Одесу на обстеження. Коли почалася війна, з моїх рідних у Маріуполі була тільки сестра. До середини квітня ми не знали, що з нею. Останній раз поговорили другого березня, а потім зник зв’язок. Згодом сусідка, яка виїхала в Новоазовськ зателефонувала й розповіла, що бачила мою сестру в підвалі. Зараз вона вже з нами.
Важко планувати майбутнє, поки йде війна.
Сподіваємося, що вона скоро закінчиться нашою перемогою. Проте не впевнені, що зможемо повернутися додому. Потрібно дуже багато часу на відновлення Маріуполя. Не знаємо, чи зможемо дочекатися цього. Мабуть, доведеться влаштовувати життя в іншому місті.
