Івалана працює у національному інформагенстві "Укрінформ". 24 лютого внесло жорстокі корективи до звичайного ритму роботи. Стало не до відпочинку, не до сну та не до паніки. Поки сусіди та знайомі виїжджали з Києва, Івалана розгрібала обвал новин. Коли ж вона нарешті вибралася в магазин, виявилося, що там залишилися лише порожні полиці. Вона мало не виїхала до знайомої під Бровари, згодом це село було захоплене окупантами. Тоді прийшло розуміння того, наскільки реальна небезпека. Зараз, окрім основної роботи, Івалана багато допомагає ЗСУ як волонтер. “Я не можу взяти до рук зброю, тому намагаюся допомагати у всьому іншому”, – каже вона.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: