У нас були плани, які змінилися в одну мить. Ми не жили під час окупації, а виживали. Наші хлопці кожного літа їздили на відпочинок до моря у табір. Найбільш важким було те, що ми не мали можливості виїхати. Ми прожили в окупації майже 9 місяців. Була нестача медикаментів, та проблеми з водою. Наш тато учасник бойових дій, ми боялися проїхати через блок-пости та не було коштів, щоб заплатити по 7 тисяч гривень з чоловіка перевізнику.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: