Історії, які ви нам довірили
Ми так і не змогли втекти від війни. Після обстрілу Маріуполя взимку 2015 року я з дочкою переїхала до курортного селища Сопине, у будинок без опалення та води.
Моя дочка інвалід. Вона народилася абсолютно здоровою, але щеплення, зроблене в три місяці, дало ускладнення. Даша насилу навчилася ходити, а ось сказати перше слово так і не змогла.
Коли почалася війна, стан Даші сильно погіршав. Особливо сильний стрес вона перенесла після обстрілу Маріуполя. Мені порадили перевезти дочку ближче до моря. Ми так і зробили, але легше не стало.
У селищі навала мишей. Виживати в одній кімнаті з гризунами ми більше не маємо сил. Вони покусали Дашу. І тут, у Сопиному, неспокійно. За лічені кілометри від нас йдуть бойові дії. Основні витрати – на ліки для нервової системи Даші. Тому я економлю на їжі.
Ми з Дашею часто ходимо дивитися на море. І завжди загадуємо одне бажання – швидше б настав мир.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
