«24 лютого, о 5.30 ранку, ми з чоловіком скочили з ліжка, бо почули вибух», - згадує перший день війни переселенка з Вишневого Марина Гавриленко-Пічкур. Говорить, що незважаючи на те, що всі попереджали, що можливі військові дії, вона все одно не передбачала, що все буде настільки страшним.

Увечері всі сусіди зібралися і пішли ночувати до підвалу. Вирішальним моментом для того, щоб виїхати були бої з дрг окупантів. Лунали стрілянина та вибухи.

Наступного дня Марина списалася із сусідкою, яка виїжджала напередодні. Дізналася у неї безпечний маршрут. Сіли в машину та поїхали до родичів у Житомирську область.

Ми не могли повірити, що це насправді війна