Я багатодітна мати – у мене четверо дітей. Війна забрала у них дитинство. 

24 лютого у моєї доньки у садочку повинно було бути свято, але замість цього ми почули вибухи. Ми залишились без зв’язку, це було дуже страшно. Ми нікуди не виїжджали, жили під обстрілами. У нас господарство – бджілки. Ми не могли їх покинути. 

У нас не було памперсів, суміші. Дитина хворіла, не було ліків. Коли ми сиділи у підвалі, діти були дуже налякані.

Я дуже хочу, щоб цей жах якнайшвидше закінчився, щоб ми всі жили мирним спокійним життям.