Наталя Степанівна прожила у підвалі місяць. Із села спочатку нікого не випускали й люди були змушені жити під бомбардуваннями. Героїня зрозуміла, що треба їхати після того, як стався масований обстріл і чотири дні в селі горіло все. «Визволителі» виганяли з будинків, давали 10 хвилин, щоб люди покинули своє житло, стріляли по ногах. Жінка сподівається, що село вціліє і їй буде кудись повернутися.