Шевченко Дар’я
учениці 9-Б класу Одеської гімназії №58 Одеської міської ради
Вчитель, що надихнув на написання есе: Куспляк Людмила Михайлівна

"БУТИ УКРАЇНКОЮ - ЦЕ МОЯ СУПЕРСИЛА"

Україна - країна, яка збагатила світ не тільки своєю історією та культурою, але й людьми, які завжди готові виборювати свої права та свободу. Наша країна є багатонаціональною країною. У нас проживають українці та болгари, поляки та молдовани, турки і гагаузи та інші. Всі ми різні, але всі ми - українці. Нашому народу властива доброта, гостинність, волелюбність. А головне - величезна працьовитість. Це українці вирощують на своїх чорноземах такі врожаї зернових та маслянистих культур, фруктів та овочів, які забезпечують не тільки наше населення, а й країни, що потребують: Африки, Азії та інші.

Бути українцем чи українкою - це не просто національна приналежність, це суперсила, яка надає нам унікальну ідентичність та духовну силу. Наша мова, народні обряди, музика, живопис і література - це частини нашої культури, яка робить нас особливими у світі. Ми можемо бути по-справжньому гордими за свою спадщину та маємо примножувати її і нести в світ для майбутніх поколінь.

Українці славляться своєю міццю і вольовими якостями. Наша історія- це постійна боротьбою за українську ідентичність та незалежність, яка виховала в нас віру у власні сили та готовність працювати над вдосконаленням себе та своєї країни. Ця внутрішня сила допомагає нам подолати найскладніші труднощі та досягати намічених цілей.

Україна - це країна з неймовірною природою, яка вражає своєю красою. Тут є гори, ліси, степи, озера і моря. Тут можна знайти все, що душа забажає: від гірських вершин до піщаних пляжів.

Наші люди жили у чудових мирних містах, де сучасна архітектура органічно поєднувалася з історичними пам'ятками, які разом створювали неповторний український колорит. Ми любили свої мальовничі та затишні села, які потопали у зелені, оточені квітами та фруктовими садами.

Так ми жили… Кожен займався своєю справою: малюки ходили в дитячі садки, грали на дитячих майданчиках, старші діти навчалися в школах, університетах. Дорослі виховували дітей, працювали на виробництвах…

Але до нас прийшла біда. 22 лютого на нас в котре зухвало напав наш споконвічний ворог. Їхня мета незмінна – знищення українського народу, нашої мови, культури та історії, ліквідація української ідентичності.

На жаль, ми не були готові до цієї війни. Але не зважаючи на великі труднощі, наші батьки, брати і сестри дають гідну відсіч ворогові. Багато українців стали на захист нашої Батьківщини, своїх сімей і дітей. Весь народ піднявся проти ворогів. Кожен з нас допомагає чим може: хтось в'яже захисні сітки, хтось допомагають з їжею для наших захисників, інші займаються волонтерством для придбання військової техніки.

Ще нещодавно про нашу країну було мало відомо у світі. Проте сьогодні, захоплюючись героїзмом українського народу у боротьбі за свою свободу, багато держав простягли нам руку допомоги. Вони допомагають нам зі зброєю та боєприпасами, направляють гуманітарну допомогу та дають прихисток для наших людей.

Як показала наша історія і сьогодення, ми, українці, маємо унікальну здатність об’єднуватися у складних умовах і долати всі труднощі. Дуже хочеться, щоб наша єдність проявлялася не лише в часи кризи, але й у щоденному житті, де б ми підтримували і допомагали одне одному.

Україна - це не просто певна територія і місце проживання, це духовна колиска нашого народу. Бути частиною цієї держави - це наша суперсила, яка надає нам можливості зробити вагомий внесок у світовій історії. Використовуючи цю супер силу, ми маємо творити, навчатися, працювати виховувати дітей, допомагати іншим людям. Ми маємо робити все, щоб Україна стала найкращою.

Ми маємо перемогти і ми переможемо!
Бути українцем - це неймовірно!