У ніч перед повномасштабним нападом Ірина не могла заснути, каже, було відчуття, що щось станеться. Близько п'ятої ранку вона почула вибухи — стало зрозуміло, що почалася війна. Ірина зі своїми дітьми спочатку залишалася в Лисичанську. Доводилося спати у верхньому одязі, щоб, у разі небезпеки, одразу спуститися до підвалу. Коли ситуація почала загострюватися, довелося залишити будинок та тварин і виїхати на евакуаційному автобусі.