Ми були вдома у рідному Херсоні, коли почалась війна. Зранку їхали до лікарні на масаж доньки. Вийшли з під'їзду і почули вибухи. Якісь новини зранку бачила, але чомусь здавалося це маячнею…       

Ми лягали спати одягнутими та не знала прокинемося чи ні... Окупація - це найважчий період був для мене. Ми не брали їх сім-картки, тому не могли викликати «швидку» чи поговорити з рідними.

В окупації була нестача їжі, ліків. Нашу гуманітарну допомогу «рашавські» війська не пропускали, а їх допомогу ми не брали принципово. Намагалися товари купляти тільки у своїх людей, вистоювали величезні черги до магазинів, де ще щось завозили, чи лишився якийсь товар український. Люди дуже швидко усе скуповували, страх робив свою справу. У рідних була птиця, тому деякі продукти мали свої.

Мешкали ми у районі Острів. Там з початку окупації був виставлений їх блок-пост, тож виїхати в інший район до лікарні, чи в аптеку було неможливо.

Важким був момент, коли ми намагалися виїхати через Крим з окупації. Передати словами тупість фсб неможливо. Нас не випускали, не випускали мого нареченого. Фсб погрожувало йому, що завезе його кудись, застосовували фізичну силу до нього. Але після довгого спілкування, протримавши нас під палючим сонцем, все-таки відпустили нас, але нареченому виїхати через Крим було неможливо.

Війна внесла в нашу сім'ю свої корективи. Наразі з моїми батьками ми не проживаємо в одному місті. Я і моя сестра з сім'єю, брат зі своєю родиною виїхали, проживши в окупації більше семи місяців. Брат одразу пішов на війну, він снайпер.

Мене зворушує сміливість та єдність наших людей, коли виходили на протести, йдучи прямо на озброєних військових, висловлювали свою думку та посилавши їх повернутися на свою територію. Наша тероборона – це мужні люди, які першими зупиняли війська. Їх дуже шкода… Ніколи не забудемо на що вони пішли заради нас.

Не можу сказати, що є якась одна річ, яка б нагадувала про перший день повномасштабного вторгнення в Україну. Усе навкруги щодня не дає забути про важкі часи у нашій країні. Я нашими людьми та їх стійкістю. СЛАВА УКРАЇНІ!