Раїса і її чоловік виїжджали з палаючого Рубіжного разом з двома собаками

Ми все життя прожили в Рубіжному Луганської області. А у кінці 2021 року купили будинок у Кремінній, там батьки наші жили. Через два місяці почалась війна.

24 лютого я зранку прокинулась і пішла на роботу, в садочок. Мені зателефонували по дорозі, сказали повертатись і сидіти вдома. Я повернулась додому і зрозуміла, що все серйозніше, ніж було у 2014 році. Син пішов захищати батьківщину - це було наше спільне рішення.

Ми з чоловіком з Рубіжного виїжджали 14 березня під сильними обстрілами. Стояли на горі, і бачили, як все Рубіжне палає у вогні.  Цей жах неможливо передати словами.

Зараз ми з чоловіком у Жовтих Водах. До війни ми обоє працювали, а тепер не можемо знайти роботу. Син пересилає кошти, отримуємо гуманітарну допомогу – так і живемо. Ми забрали з собою двох своїх собак. Це все, що залишилось від нашого життя.

Я ллю сльози з ранку до ночі, п'ю заспокійливе, але мені нічого не допомагає. Втішає тільки надія на краще.