Я мешканка міста Берислав Херсонської області. Там були постійні обстріли, літали ракети, літаки, наді мною літали дрони, дуже страшно було. Залишилася без будинку. Виїхала, в чому стояла.

Звісно, все було неочікувано. По Каховській ГЕС почали стріляти дуже рано, а це поруч з нами. Магазини у нас зачинилися, ми їли навіть ту кашу, що собакам давали. Світло і газ відразу були. А потім все відключили, і газ продавали один балон за півтори тисячі.

Було страшно коли окупанти ходили цілодобово по хатах. Вони були з автоматами, в масках. Страшно було дуже.

Постраждали всі. В мене двоє дітей. Квартиру розбили, будинок розбили. 

Нас до Кривого Рогу везли транспортом СОБЕЗу. А потім я добирался, як могла. Нічого не брала, навіть документи - в чому стояла, так і поїхала. Дорога була дуже важка: я думала, що не доїду. Я сильно укачуюсь. 

Морально дуже важко, тяжко. Я зараз у Запоріжжі, то тут також інколи прилітає, страшно і тут.

Чекаємо перемоги, але куди повертатися - не знаю.