Багатодітна родина. Виховуємо трьох дочок. Старші вже студентки, молодша школярка. Війна це страшно. На самому початку ми сиділи місяць в погебі. Цілими днями стріляли. Було холодно та страшно. Закінчились продукти та хліб, ми їли крупу, що була для худоби, не було хліба, скінчилась мука. Була лиш картопля та буряк. Не було моїх улюблених цукерок та тістечок. Був лише страх.

Ішли люди пішки через поле, всі тікали. Ми не знали, куди іти, ми були майже в оточенні. Потім ворога прогнали. Стало спокійніше. Привезли в магазин мої цукерки. Я давно мрію про ляльковий будиночок . Але буду рада любому подарунку.