Тривожна валіза чекала на Владислава у коридорі у лютому 2022-го року. І, на жаль, вона знадобилася. Зранку хлопець взяв свої речі і вирушив з батьками на Закарпаття.

Там у бабусі провів 2,5 місяці, але дуже сумував за рідним містом. Коли повернувся до Києва, відгукнувся на заклик адміністрації школи допомогти підготувати укриття. І доєднався до інших волонтерів, які перетворювали підвальне приміщення на безпечну зону, де учні могли б навчатися під час тривог.