24 лютого 2022 року Наталія зібрала рюкзак і вирушила до батьків, які проживають у селі на Київщині. Дорога виявилася складною: забиті автомобілями траси, черги на заправках, сльози людей. З перших днів війни Наталія разом із сусідами почала допомагати. Чоловіки створювали блокпости, робили коктейлі Молотова, чергували ночами. У селі всі об'єдналися, щоб захистити свою громаду і підтримати Збройні Сили України. Після звільнення Київщини Наталія разом із односельцями активно долучилася до волонтерства: організовували збирання продуктів, готували страви для військових, передавали необхідні речі на передову.