У перший день повномасштабного вторгення у нас було все нормально. Зранку був хаос, коли всі йшли на роботу. Всім було страшно, була паніка. Всі побігли до магазинів скуповувати продукти. 

У 2015 ми виїхали з Донецька. У кінці березня 2022 року ми евакуювалися з Очеретиного. 

У 2014 році шокувало все. Коли над Донецьком літали літаки і бомбили, довелося втікати під бомбами в укриття. Тоді був справжній шок. У 2022 році уже був досвід. Тому відразу вирішили евакуюватися, щоб не довелося переживати те, через що довелося пройти раніше. Ми готувалися, спокійно зібралися і поїхали. Для нас це було не вперше. Обрали Полтаву навмання. 

Живемо самі, далеко від усіх родичів. Побачитися з ними неможливо, тому що вони залишилися у зоні бойових дій.

Ми не маємо психологічних труднощів, бо все це пережили у 2015 році. Спокійно відреагували, зібралися і поїхали, щоб не переживати це вдруге. 

Майбутнього свого поки не бачу.