9-річний Матвій – з Бучі. 6 березня він разом з батьками та братиком хотів евакуюватись із міста, яке тоді було окуповане росіянами. Військові його вбили – розстріляли авто родини з БМП. Загинули також мама і брат хлопчика.
«Автомобіль загорівся, а я отримав поранення. Потім переповз із машини на тротуар, сховався за деревом. Два військові автомобілі між собою порівнялись, про щось поговорили і роз'їхались», – розповів Олександр.
Олександра врятували перехожі – довезли до найближчої лікарні. Його дружину Маргариту та синів Матвія і Клима знайшли через тиждень.
«Скло автомобіля не було тонованим. Росіяни бачили, що їхала сім'я з маленькими дітьми», – каже чоловік.
9-річний Матвій 3 березня виходив онлайн на дистанційний урок, ділився листом, який написав після початку повномасштабної війни.
Учителька Галина Марченко процитувала твір хлопчика: «Зараз я сиджу у підвалі та пишу цей текст, я хвилююсь за свою родину, тому що у Бучі щодня йдуть бої. Ми є щитом для нашої столиці – Києва. Якщо мені було б 18 років, я би пішов воювати за Україну. Але мені лише 9».
Учителька каже, що Матвій був дуже мудрим, світлим та сильним духом хлопчиком.
Історія з instagram каналу Victims of russia.
.png "«Приїхала з двома сумочками до Білозерського»")
.png "«Світло у нас пропадало, бо бомблять»")
