Коли чоловік сказав Галині, що почалася війна, вона не повірила. Але на роботу прийшла як завжди, і там під час термінового зібрання все стало реальністю. Не розгубилася - одразу включилася в роботу. Як працівниця бібліотеки і частина команди місцевої влади, Галина стала однією з тих, хто взяв на себе величезну відповідальність у перші дні повномасштабного вторгнення. До їхнього села прибуло багато переселенців - майже 300 людей. Разом з іншими працівниками культури та соцпрацівниками, вона ходила по хатах, переписувала кількість ВПО, дізнавалася про потреби, допомагала з реєстрацією дітей у місцеву школу.