Людмила Романівна зізнається, що повномасштабна війна стала для неї несподіванкою. У селі багато руйнувань, у жителів згоріли будинки. З родичами, які залишилися в Гуляйпільському немає зв’язку і жінка не знає, що з її житлом. Героїня вдячна волонтерам, які під обстрілами продовжують допомагати людям, привозять медикаменти та продукти.
