На початку війни Володимир вивіз сім’ю з Мелітополя полями, бо окупанти не випускали до Запоріжжя

Я з Мелітополя. Займався сімейним бізнесом і працював викладачем. 

Десь о пів на п’яту мені зателефонувала сестра, сказала: «Вово, почалося. Щось почалося». Я не повірив, а потім почув вибух, зайшов в інтернет і побачив виступ путіна.

Найстрашніше, що ми не розуміли, що буде завтра. Ми бачили, як у місті все відбувалося: зранку приїжджає машина до когось – і людину забирають на «співбесіду». Я щодня чекав, що й по мене приїдуть.

Ми знайшли в Інтернеті людину, яка супроводжувала - показувала дорогу. Зібрали речі й о п’ятій ранку виїхали.  Зустрілися в домовленому місці та поїхали. Дорога була довгою, поїздка тривала десь шість годин. 

Ми в Запоріжжі, тому що це найближче вільне місто. Ми взагалі не планували так довго тут бути. Коли я збирався, дружина казала: «Нащо ти береш літні речі? Ми ж повернемося». Але ми й досі в Запоріжжі. Ми тут орендуємо квартиру.

Стабільної роботи немає, але я працюю, де можу. 

Думаю, що війна закінчиться в 2023 році, а коли – ніхто не знає. Дивлячись,  як складеться ситуація на фронті. 

Яким буде майбутнє - важко сказати. Звісно, що хочеться мирного й більш прогнозованого життя.