Коли почали стріляти – зрозуміли, що війна. Спочатку у Вільхове прислали танки на платформі залізною дорогою. Але ми ще не розуміли, що до такого ступеню все дійде. Коли почались перестрілки, вже, звісно, все стало зрозуміло. Через перестрілки перестали маршрутки ходити, я не змогла на роботу їздити. Потім мост розбили.

Дім не пошкодили обістріли, тільки уламки. Особливих руйнувать не було, лише дах побило. Довелось міняти, тому що протікати почав.

Газ був, а ось до води доступу не було. В нас взагалі не було світла. Ми тривалий час сиділи без електрики, тому і води в нас не було. Ходили на колонку, там де руками треба воду качати. Носили водичку в бідончиках.