«Ми були в шоці від усього, що відбувалося»

Якось я був у центрі міста, біля центрального універмагу в Донецьку, і там була старенька кондитерська. Поки робив замовлення повернувся подивитися, а за мною стояли два хлопці неслов’янської зовнішності у повній бойовій розкладці, в бронежилетах, з автоматами, кулеметами і вони так само хотіли взяти торта або еклера. Я зрозумів, що ці хлопці не наші. І дуже неприємне таке відчуття, коли ти зовсім беззахисний, тобто з цим еклером, а позаду два хлопці з кулеметами. Після того зрозумів, що тут діла не буде і треба їхати з Донецька. Я думаю, що це була весна 2014 року або початок літа. Через два тижні я поїхав в Київ.

Обстрілів з тяжкої артилерії я не бачив, я бачив захват відділу міліції в центрі Донецька, бо офіс нашої компанії був поруч. Я повертався в офіс з обіду та почув постріли з автоматів.

Було відчуття спустошення, що ти залишився один. І я зараз інколи пригадую цей свій стан, коли в тебе нема нічого, нікого і дуже вдячний життю, що воно надало натомість інші можливості, і я ними зміг скористуватися  якоюсь мірою. Тому це відчуття спустошеності назавжди зі мною буде в пам’яті.

Я поїхав дуже рано з Донецьку. Пам’ятаю пусті вулиці, тобто вже почали люди з Донецька виїжджати. Я покинув свій дім, а потім вже моя родина об’єдналася у Києві. Зараз цей момент єднання є найважливішим за цей період.

Ми знаємо багато таких історій, коли люди покинули своє комфортне життя, якісне в Донецьку та зараз змушені жити в набагато гірших умовах. Можливо, для мене як умовний плюс зіграло те, що я не був дуже забезпеченою людиною, і у Києві в мене навпаки життя покращилось. Коли я переїхав до Києва, перші дні дуже сумував за Донецьком, бачив відмінності в людях, але згодом прийняв це місто, прийняв людей.

Мені тут дуже пощастило, бо компанія, де я працюю, мала офіси в Одесі і Києві. Я поїхав у відрядження в Київ. І так сталося, що вже не повертався. Пощастило, що тут була робота, можливість десь перший час жити, і я дуже вдячний. Мій дім вже тут, я роблю все, щоб закріпитися саме тут.