З початком повномасштабного вторгнення росіян Юлії разом з дітьми довелося покинути своє рідне місто. Найстрашніше, пригадує жінка, було залишатися під обстрілами без світла, продуктів та води. Їм доводилося ховатися в погребі і в якийсь момент вони зрозуміли, що залишатися в місті небезпечно. Вони вирушили до Дніпра на евакуаційних автобусах. Юлії важко було залишати своє житло вже вдруге за життя. Вона вірить у перемогу України і в те, що зможе повернутися додому.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: