«Чоловік потрапив своєю машиною в танковий бій і був контужений»

Чоловік Світлани Анатоліївни дорогою до Харкова потрапив у заміс військових дій. Уся сім’я потім опинилася в лікарні, а потім почала блукати по квартирах, адже свій будинок подружжя Кирилових залишило у непідконтрольній Макіївці.

Коли почалася війна, ми довго сподівалися, що ситуація зміниться. Чекали до зими 2015 року. А виїхали ненароком. Чоловік їхав до Харкова, бо там мав головний офіс. Виїжджаючи 30 січня 2015 року на Харків, він потрапив своєю машиною у танковий бій.

Він їхав полями. Попереду йшла машина, яка знала ці стежки. Вони вискочили прямо в бій, чоловік був контужений. До Слов’янська доїхав – нічого не чув, лише у Слов’янську почав трохи чути.

І ось 1 лютого ми залишились там. Обоє місяць пролежали в одній палаті в нейрохірургії, бо в мене на нервовому ґрунті запалився сідничний нерв.

У Харкові ми пробули рік. Відновилися, але душа вболівала за будинком. Свій будинок у центрі Макіївки після капітального ремонту. У нас залишився собака, великий московський сторожовий, який дуже сумував за нами.

Повернулися додому, але нас вистачило буквально на рік. Була депресія моторошна, нестерпна. Ми сиділи без грошей, не було за що купити їжу, бо не могли проїхати ніде.

Відтоді тут, у Новгородському [Нью-Йорку]. Будинок стоїть у Макіївці, ми тут живемо по квартирах. Розуміємо, що повернення додому, мабуть, не буде, бо там усе гірше й гірше.