Історії, які ви нам довірили
Я переїхала сюди з Донецька 2004 року. Поруч немає нікого, донька померла, син залишився у Донецьку, онука у Костянтинівці, я живу сама. Хворію, у мене цукровий діабет, турбують нирки. Життя було важким і до війни, і зараз.
Пам'ятаю, як почалися перші обстріли, у нас почали тремтіти вікна. Досі вдома тремтять. Під час бойових дій були перебої з водою, питну купуємо.
Мрію, щоби закінчилася війна. Дітей не бачиш, ні онуків, ні сина. Вони теж не можуть приїхати до мене.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Місце інтерв'ю:
Новгородське (нині Нью-Йорк)
Місце подій:
Новгородське (нині Нью-Йорк)
Дата інтерв'ю:
28.10.2021
Категорія
Історії мирних
Спосіб запису
Текст
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
