Мартинюк Вадим

Комунальний заклад освіти «Середня загальноосвітня школа № 69» Дніпровської міської ради, 11- А клас

Вчитель, що надихнув на написання есе - Тетяна Валеріївна Янченко

«Моя Україна майбутнього»

Навіть уявити не могли, що один рік і вісім місяців тому назад може бути і так… Жах сьогодення, коли кожного дня гинуть діти, мирні люди та наші військові, які хотіли жити і мріяти про майбутнє. 24 лютого 2022 року через повномасштабне вторгнення росії – держави терорист в моїй країні війна.

Через постійні обстріли по всій території України українці не можуть жити своє звичайне життя: спокійно учитися, працювати, ростити дітей, бути щасливими і не боятися за своє життя та життя своїх рідних. 

Під час війни страждають усі – і військові, і прості люди. Страждає і економіка країни. Тому мир для людей значить дуже багато. Мир – це щасливе, радісне життя, чисте небо над головою, впевненість у завтрашньому дні, у своєму світлому майбутньому.

Як я бачу Україну майбутнього? Звичайно ж, щасливою та вільною. Я точно, знаю, що добро завжди перемагає! А значить Перемога точно за нами, адже Україна ніколи ні з ким не вступала у військові конфлікти, а лише по праву захищає свою землю. 

Люблю всім серцем Україну, і впевнений, що в наших силах відбудувати дійсно квітучу, сильну, сучасну, успішну та незалежну країну.  Україна має всі передумови для досягнення цієї мети: багату історію, мову, культуру, природні багатства, сильну націю. 

Україна майбутнього – це країна, яка поважає свою спадщину, розвивається та рухається вперед, у цивілізоване майбутнє. Це країна, яка збереже свою свободу, незалежність та суверенітет. Це країна, де молодь має надію та можливість для самореалізації. Це правова держава, яка буде працювати на благо своїх громадян, де незалежні  суди будуть гарантувати справедливість, закони будуть рівними для всіх, а корупція стане минулим.

Мають нарощуватися партнерські відношення з іншими країнами в свою чергу це створить умови для економічного зростання і привабить інвестиції. Ми повинні створювати країну, яка буде цікава світові. Це буде непросто. Але все це є досягненням її громадян. І ми, молоде покоління України, також маємо велику відповідальність у будівництві такого майбутнього. 

Завжди питається: «Про що ти мрієш?» Нині я, як кожен українець мрію про день коли закінчиться війна та страждання, щоб забути сигнали тривоги і жити колишнім життям, будувати плани та цілі. Хочу Перемоги України та миру своїй країні. Адже, ніхто не може знати наперед, коли припиняться ці страшні події. 

В період війни люди живуть сьогоденням – добре, коли ти і всі твої близькі в безпеці, на даний момент це єдині добрі новини. Залишається тільки сподіватися, вірити і мати надію на мир. 

Я часто замислююся над тим, що я буду робити, коли закінчиться війна. Одразу після Перемоги я хочу обійняти рідних та близьких людей, з якими розлучила війна та відсвяткувати з усією країною нашу Перемогу. Потім наша країна буде поступово відбудовуватися. Мрію повернутися до колишнього життя, спокійно подорожувати Україною, навчатися будучи в майбутньому студентом одного з українських університетів, а саме Полтавського державного медичного університету на факультеті стоматологія. Здобувши професію - мати можливість працювати в Україні та бути корисним людям.