Я з міста Конотоп Сумської області, мені 60 років. Не виїжджала з міста, постійно була тут, навіть коли сильно стріляли.

24 лютого прокинулася від гучних вибухів. Звісно, стало дуже страшно. Включила новини, радіо - там сказали, що почалася війна. Я не могла повірити. Це був шок, стрес. Перша ніч була безсонною.

Мені було тяжко, коли стріляли. Важко було сидіти в підвалі. Ми ховалися: і ночами там сиділи, і вдень. Стріляли страшно, і літаки літали.

Дивлюся новини - це дуже страшно: і те, що відбувалося у нас, і в Маріуполі, і в Бучі, - це все дуже шокує.

Звісно, було дуже тяжко і з продуктами, і з комунікаціями. З першого дня не працювали магазини, аптеки, не було де грошей зняти.

Моя донька з п’ятирічним сином з Ірпеня поїхала в евакуацію до Німеччини, і там їх пограбували і вбили разом з дитиною. Це для мене - найтяжче, це великий біль для мене.

Ця клята війна нікому не потрібна, і нехай будуть прокляті ті, хто її розпочав.