Кожен п’ятий біженець із України зміг знайти роботу в Німеччині, але менше половини з них знайшли роботу, що відповідає їхньому рівню кваліфікації. Про це свідчать дані Федерального статистичного управління. Проблеми працевлаштування особливо відчувають українки з маленькими дітьми, які становлять близько 70% біженців у ФРН. Через нестачу дитячих садочків та дефіцит кадрів у Німеччині жінки самі змушені доглядати дітей – тому не можуть працювати.
З якими ще проблемами стикаються українські переселенці під час працевлаштування в Німеччині? Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувався з українськими біженками та дослідив заяви німецьких експертів. Матеріал Радіо Свобода.
Згідно з дослідженням, частка людей з вищою освітою серед українських біженців працездатного віку значно вища, ніж серед населення Німеччини в цілому. У групі людей віком від 25 до 59 років – 45% мають вищу освіту, а 28% – професійно-технічну освіту. Для порівняння – лише 27% німців такої ж вікової групи мають науковий ступінь. Проте, незважаючи на високий рівень освіти українців, працевлаштовані лише 20%. Менше половини з них знайшли роботу, що відповідає їхньому рівню кваліфікації. Одиноким жінкам з дітьми набагато важче знайти роботу, ніж чоловікам.
За даними Федерального статистичного управління, частка українців, які знайшли роботу, збільшується після 12 місяців перебування в Німеччині. Українці, які перебувають у ФРН за Директивою про тимчасовий захист, мають особливий правовий статус, що дає їм можливість працевлаштуватися, відвідувати мовні курси та отримувати соціальну допомогу.
Харків'янка Юлія Фесенко до повномасштабної війни працювала в юридичній галузі. За її плечима – теж дві вищі освіти: менеджера та юридична. У Німеччині професія юрист відноситься до регламентованих, тобто до таких, які вимагають спецвизнання, тому її диплом з українського вишу не може бути визнаний.
Юлія Фесенко - українська біженка в Німеччині
Не бачу сенсу знову витрачати на навчання тут шість років
Юлія Фесенко
«Моя юридична освіта тут недійсна через відмінність законодавств – розповідає жінка. – Фактично мій диплом може бути визнаний, але з ним я працювати тут не зможу. Зараз не бачу сенсу знову витрачати на навчання тут шість років. Бо навіть якщо йти до університету, то мені потрібно знати німецьку на рівні С1, а я лише йтиму на курси В2. Тому розглядаю можливість займатися допомогою людям з документами, особливо біженцям, наприклад, у представництві Червоного Хреста чи Карітас. Також, як варіант, я би могла працювати з дітьми».
Юлія Фесенко займається волонтерством та збором допомоги для України
З вищим рівнем мови я зможу принести людям більше користі
Юлія Фесенко
Українка каже, що їй декілька разів у центрі зайнятості пропонували некваліфіковану роботу. Вона ж планує покращити свій рівень німецької та пройти перекваліфікацію: «На останній зустрічі у Центрі зайнятості мені запропонували піти працювати у службу догляду за літніми людьми або в сервіс клінінгу. Це було сказано не як вимога, а як рекомендація для пришвидшеного вивчення німецької. Я дуже вдячна за всю допомогу, яку мені надає Німеччина, але я розумію, що з вищим рівнем мови я зможу принести людям більше користі».
Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.
.png "Імена")
